Елементи конструкції заземлюючих пристроїв

Елементи конструкції заземлюючих пристроїв

Рис.1.1.42. Вертикальні заземлювачі виконані з: а – труби; б – кутової сталі; в – сталевого стрижня.

Електроди заглиблюють у землю таким чином, щоб їх верхній кінець відстояв від дна траншеї на 150—200 мм. Це необхідно для того, щоб мати можливість приєднати до них горизонтальні заземлювачі.

Занурення електродів у землю здійснюється за допомогою електровібратора та автокрана або за невеликих об'ємів робіт електроди забивають вручну за допомогою пристосування Мартинова — Бродянського. Найбільш продуктивним методом занурення електродів у ґрунт є заглиблення вертикальних стрижневих електродів укручуванням.

Горизонтальні заземлювачі являють собою сталеву смугу розміром 40×4 мм або круглу сталь, діаметром не менше 8 мм. З'єднання горизонтальних заземлювачів між собою та приєднання їх до вертикальних електродів (рис1.1.43) виконують зварюванням. Довжина зварювальних швів для плоскої та круглої шини показана на рис.1.1.43 р.

Рис.1.1.43. З'єднання горизонтальних заземлювачів із вертикальними: а – з трубним; б – з круглої сталі; в – з кутової сталі; г – плоских та круглих шин.

Введення заземлення в будівлю виконують у сталевих трубах, які муруються з обох кінців цементним розчином, щоб уникнути можливості проникнення в будівлю ґрунтових вод.

Влаштування внутрішнього контуру. Внутрішній контур монтують шляхом прокладання смуг (шин) заземлення по площинах стін, стелі та в каналах підлоги. Смуги кріплять різного типу дюбелями або приварюють до закладних частин, що муруються у будівельні основи (рис.1.1.44).

Мал. 1.1.44. Кріплення заземлюючих шин: а – дюбелями; б – заставними виробами.

Відстань між точками кріплення смуг заземлення вибирається залежно від розміру смуг у межах 650—1000 мм (для більшого перерізу смуг беруться менші відстані).

Якщо смуга заземлення перетинає температурний шов будівлі, у місці перетинання улаштовують компенсуючий вигин, який також встановлюється за довгих шин через 30 м.

Проходи крізь стіни і міжповерхові перекриття для заземлюючих смуг виконують у відрізках сталевих труб або у вільних промахах. Всі з'єднання і відгалуження смуг усередині будівлі виконують зварюванням. Таким же чином приєднують смуги і до заземлених металоконструкцій.

При під'єднанні смуг заземлення до обладнання та апаратури, що мають болти для заземлення, смуги та місця під'єднання повинні бути зачищені до блиску, місця під'єднання покривають солідолом або технічним вазеліном.

Кожний заземлений елемент установки приєднують до заземлюючого пристрою самостійно – паралельно. Послідовне включення до розриву мережі заземлення кількох елементів установки (установок) не допускається.